ідентифікатор

рос. идентификатор

(англ. identifier — тотожний) — 1. Ряд символів, що використовуються для найменування певного елемента програми (змінної, структури даних, процедури, оператора тощо). 2. Літерний ланцюг, який виступає в певному контексті у ролі символу.

Джерело: Eкономічна енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ідентифікатор — ІДЕНТИФІКА́ТОР, а, ч. 1. Ознака, яка служить ідентифікацією для розпізнаваного предмета. У період стрімкого розвитку багатопартійної системи в Україні зростає інтерес до вивчення символів як ідентифікаторів політичних партій, політичних відносин (з наук. Словник української мови у 20 томах
  2. ідентифікатор — ідентифіка́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. ідентифікатор — -а, ч. 1》 Ознака, яка служить для ідентифікації предмета, що розпізнається. || Захисна ознака для встановлення справжності банкноти чи цінного папера. Ідентифікатор особи — відтворений у паспорті (документі) відцифрований образ особи. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови