ідентифікатор
рос. идентификатор
(англ. identifier — тотожний) — 1. Ряд символів, що використовуються для найменування певного елемента програми (змінної, структури даних, процедури, оператора тощо). 2. Літерний ланцюг, який виступає в певному контексті у ролі символу.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ідентифікатор — ідентифіка́тор іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- ідентифікатор — -а, ч. 1》 Ознака, яка служить для ідентифікації предмета, що розпізнається. || Захисна ознака для встановлення справжності банкноти чи цінного папера. Ідентифікатор особи — відтворений у паспорті (документі) відцифрований образ особи. 2》 розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ідентифікатор — ІДЕНТИФІКА́ТОР, а, ч. 1. Ознака, яка служить ідентифікацією для розпізнаваного предмета. У період стрімкого розвитку багатопартійної системи в Україні зростає інтерес до вивчення символів як ідентифікаторів політичних партій, політичних відносин (з наук. Словник української мови у 20 томах