інспірувати
рос. инспирировать
(від латин. inspiro — навіюю, надихаю) — 1. Підбурювати до якихось дій. 2. Навіювати комусь той чи інший спосіб дій.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інспірувати — Інспірува́ти: — надихати [48] Словник з творів Івана Франка
- інспірувати — Надихати, запалювати, збуджувати, окриляти, п. заражати чим; (погляди) навівати, навіювати, накликати; (вчинки) підбурювати <�підбивати, під'юджувати, підохочувати, підмовляти, намовляти> на що. Словник синонімів Караванського
- інспірувати — 1. змовляти, змовити, позмовляти, намовляти, намовити, понамовляти, заохочувати, заохотити, позаохочувати, впливати, вплинути, повпливати, підструнчувати, підструнчити, попідструнчувати, підшептувати, підінептати, попідшептувати, підштовхувати... Словник чужослів Павло Штепа
- інспірувати — інспірува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
- інспірувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн. 1》 Навівати, наганяти кому-небудь якісь думки, погляди, навчати, як поводити себе, як діяти тощо. 2》 Викликати що-небудь намовлянням, підбурюванням. Інспірувати протест. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інспірувати — інспірува́ти (від лат. inspiro – навіюю, надихаю) 1. Підбурювати до якихось дій. 2. Навіювати комусь той чи інший спосіб дій. Словник іншомовних слів Мельничука
- інспірувати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
- інспірувати — Інспірува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- інспірувати — ІНСПІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн. 1. Навівати, вселяти кому-небудь якісь думки, погляди, навчати, як поводити себе, як діяти тощо. 2. Виклика́ти що-небудь намовлянням, підбурюванням. Інспірувати протест. Словник української мови в 11 томах