інспірувати

1. змовляти, змовити, позмовляти, намовляти, намовити, понамовляти, заохочувати, заохотити, позаохочувати, впливати, вплинути, повпливати, підструнчувати, підструнчити, попідструнчувати, підшептувати, підінептати, попідшептувати, підштовхувати, підштовхнути, попідштовхувати, підюжувати, підюдити, попідюджувати, підтроюджувати, підтроюдити, попідтроюджувати, див. агітувати, провокувати

2. надихувати, натхнути, духотворити, здухотворяти, здухотворити, одухотворяти, одухотворити, живити, оживлювати, оживити, запалювати, запалити, позапалювати, зворушувати, зворушити, позворушувати, див. розбудувати

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інспірувати — Інспірува́ти: — надихати [48] Словник з творів Івана Франка
  2. інспірувати — Надихати, запалювати, збуджувати, окриляти, п. заражати чим; (погляди) навівати, навіювати, накликати; (вчинки) підбурювати <�підбивати, під'юджувати, підохочувати, підмовляти, намовляти> на що. Словник синонімів Караванського
  3. інспірувати — рос. инспирировать (від латин. inspiro — навіюю, надихаю) — 1. Підбурювати до якихось дій. 2. Навіювати комусь той чи інший спосіб дій. Eкономічна енциклопедія
  4. інспірувати — інспірува́ти дієслово недоконаного і доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. інспірувати — -ую, -уєш, недок. і док., перех., книжн. 1》 Навівати, наганяти кому-небудь якісь думки, погляди, навчати, як поводити себе, як діяти тощо. 2》 Викликати що-небудь намовлянням, підбурюванням. Інспірувати протест. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. інспірувати — інспірува́ти (від лат. inspiro – навіюю, надихаю) 1. Підбурювати до якихось дій. 2. Навіювати комусь той чи інший спосіб дій. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. інспірувати — ПІДБУ́РЮВАТИ (спонукати когось до певних дій, вчинків, перев. недозволених, злочинних тощо), ЗБУ́РЮВАТИ, ПІДБИВА́ТИ, ПІДВО́ДИТИ, ПРОВОКУВА́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ розм., ПІДГВИ́НЧУВАТИ розм., ПІДДРО́ЧУВАТИ розм., НАДРО́ЧУВАТИ розм., ПІД'ЮДЖУВАТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. інспірувати — Інспірува́ти, -ру́ю, -ру́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. інспірувати — ІНСПІРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. і док., перех., книжн. 1. Навівати, вселяти кому-небудь якісь думки, погляди, навчати, як поводити себе, як діяти тощо. 2. Виклика́ти що-небудь намовлянням, підбурюванням. Інспірувати протест. Словник української мови в 11 томах