інституціоналізм
рос. институционализм
економічне вчення, що приділяє основну увагу ролі, яку відіграють інститути у сфері прийняття і спрямованості економічних рішень, їх ефективності та економічної діяльності взагалі. Метод І. ґрунтується на вивченні конкретних даних, а суб'єктом його досліджень є "людина економічна". Вчення виникло XIX ст., його засновниками вважаються Ф.Сіміан і Л. Брокар.
Джерело:
Eкономічна енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- інституціоналізм — -у, ч. Економічне вчення, яке базується на вивченні людей, інститутів управління та права, суспільства. Великий тлумачний словник сучасної мови
- інституціоналізм — інституціоналі́зм 1. Один з напрямів буржуазного державознавства й правознавства 20 ст., що вважає «інституцію» (сім’ю, партію, державу тощо) основою розгляду проблем суспільства, держави й права. Словник іншомовних слів Мельничука