інституціоналізм

інституціоналі́зм

1. Один з напрямів буржуазного державознавства й правознавства 20 ст., що вважає «інституцію» (сім’ю, партію, державу тощо) основою розгляду проблем суспільства, держави й права.

2. Вульгарні течії в американській політичній економії 20 ст., які підмінюють аналіз об’єктивних законів капіталістичного способу виробництва описом взаємовідносин інституцій.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. інституціоналізм — рос. институционализм економічне вчення, що приділяє основну увагу ролі, яку відіграють інститути у сфері прийняття і спрямованості економічних рішень, їх ефективності та економічної діяльності взагалі. Метод І. Eкономічна енциклопедія
  2. інституціоналізм — -у, ч. Економічне вчення, яке базується на вивченні людей, інститутів управління та права, суспільства. Великий тлумачний словник сучасної мови