Василій Великий

Василій Великий (330, Кесарія Кападокійська — 379) — грецьк. церковний діяч (Архієпископ Кесарійський), релігійний мислитель і письменник, видатний представник патристики (вселенський отець і учитель церкви), глава кападокійського гуртка. В Афінах вивчав філософію Платона та його послідовників, що вплинуло на його подальшу духовну творчість і вчення. Навколо В. В. і Григорія Богослова, з яким він увійшов у тісні дружні стосунки, утворився невеликий гурток юнаків-однодумців, об'єднаних ідеєю самоосвіти і даним одне одному словом — вести в майбутньому спосіб життя християнських правдоборців С. еред праць В. В. найвідомішими і найпоширенішими ще у давньоруській церкві були його аскетичні твори та "Шестоднев", що започаткував багату й тривалу традицію середньовічних "Шестодневів" і вплинув на природничі уявлення багатьох, і зокрема слов'янських, народів у наступні століття.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Василій Великий — св., 330-79, брат св. Григорія з Нисси, теолог; отець і доктор Церкви; єпископ Кесарії Каппадокійської; противник аріанства, співтворець догмату про Св. Трійцю; творець чернечого ордену у сх. Церквах (василіяни). Універсальний словник-енциклопедія