василіяни

ВАСИЛІЯНИ — члени чернечого грекокатолицького ордену св. Василія Великого, що утворився внаслідок реформи чернецтва, здійсненої уніатським митрополитом Рутським (1617). Монастирі були об'єднані за зразком ордену єзуїтів у єдину організацію (Чин) на основі правил чернечого життя Василія Великого, які передбачали не лише духовне вдосконалення, ай відповідну допомогу мирянам. В. стали будівничими уніатської церкви В. наслідок реформи (1882) Чин В. було реконструйовано відповідно до закладених Рутським принципів діяльності та тогочасних потреб укр. греко-католиків. З першої генерації реформованих В. вийшов Шептицький.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. василіяни — Орден ченців св.Василія [VIII] — уніатський чернечий орден, що утримував школи в Галичині [IX] — уніатський чернечий орден [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. василіяни — 1. ченці католицького ордену, організованого за статутом, укладання якого церковна традиція приписує богослову Василеві Великому (IV ст.), котрий упорядкував форми церковного життя Візантії, зокрема, в Каппадокії; виник у XVI ст. в Іспанії, у XVII ст. Універсальний словник-енциклопедія