Гулак, Микола Іванович

Гулак, Микола Іванович (1822, Золотоніський пов., Полтавщина — 1899) — укр. учений (історик-славіст, математик), педагог, суспільно-політичний діяч, представник просвітницького руху на Кавказі. Закінчив юридичний ф-т Дерптського (Тартуського) ун-ту, кандидат правознавства. Од 1845 р. — службовець в канцелярії Київського генерал-губернатора. Один із засновників Кирило-Мефодіївського т-ва, спрямованого на ліквідацію самодержавництвата кріпацтва, об'єднання слов'ян в демократичну федерацію. Після розгрому т-ва (1847), ув'язнення в Шліссельбурзькій фортеці (З роки), 8-ми річного заслання до м. Перм працював педагогом в Одесі (1859 — 1861), Керчі, Ставрополі (1862 — 1863), Кутаїсі (1863 — 1867), Тифлісі (1867 — 1886). На Кавказі перекладає з англ. мови на рос. твори Лонгфелло, з грузинськ. — Руставелі, з фарсі — Нізамі та Хайяма, з азербайджанськ. — Фізулі. Г. сприяв, з одного боку, формуванню в Україні революційно-демократичної ідеології та появі в Росії серед. XIX ст. укр. національного питання, з другого — теоретичній підготовці радикальних зрушень у природознавстві на зламі XIX — XX ст. З демократичних позицій досліджував економічну та політичну історію слов'ян. У математичних працях був одним з перших послідовників Лобачевського, розробляв ідеї багатомірної геометрії.

[br]

Основні твори: "Міркування про поземельну власність в Малоросії"; "Юридичний побут поморських слов'ян"; "Дослідження трансцендентних рівнянь" (1859); "Досвід геометрії чотирьох вимірів" (1877).