Дунс Скот, Йоган

Дунс Скот, Йоган (бл. 1266, Макстон, Шотландія — 1308) — шотландськ. філософ, теолог. Член францисканського ордена(од 1278 р.). Нетривалий час навчався в Оксфорді, потім протягом трьох років — у Парижі. Викладав в Оксфорді, Парижі, Кельні. Філософія, за Д.С., не повинна бути служницею теології, вона теоретично пізнає світ, спираючись на розум і волю, більшість теологічних суджень не піддається раціональному обґрунтуванню і не потребує його. Головною категорією своєї філософії Д.С. робить буття., що охоплює всю дійсність, включаючи і Бога, і може бути предметом як знання, так і віри. Як предмет знання, буття конкретизується через проблему матерії і форми. Форму Д.С. розглядає як початок, що надає речам індивідуальності. Індивідуальне для нього важливіше за загальне. Загальні поняття не є продуктом тільки людського розуму, а закорінені в "формальностях" речей. Позицію Д.С. не можна однозначно віднести ні до номіналізму, ні до реалізму, проте його зацікавленість індивідуальним дає підстави вважати її ближчою до номіналізму. Засобом пізнання індивідуального у Д.С. є чуттєві споглядання, з яких починається пізнання і в яких інтелект в процесі абстрагування знаходить загальну природу і утворює загальні поняття. Процес пізнання має вольовий, активно-діяльний характер. Сутність людини вкорінена в діяльності свободної волі. В концепції Д.С. проступають нові щодо ортодоксальної схоластики риси: емпірично-сенсуалістична тенденція, інтерес до математики та природознавства, скептицизм стосовно раціоналістичної теології. Вчення Д.С. — визначного представника францисканської школи — протистояло домініканській схоластиці, що знайшла найбільш завершений вираз в системі Томи Аквінського.

[br]

Основні твори: "Питання стосовно книги Аристотеля"; "Про душу"; "Про першопринцип"та ін.