Маймонід, Мойсей

Маймонід, Мойсей (справжнє ім'я Моше бен Маймон) (1135, Кордова — 1204) — євр. середньовічний філософ Р. озробив свій варіант примирення релігії і філософії, наголошуючи, що всі істини філософії Аристотеля містяться в Торі і Талмуді, але для їх виявлення треба тлумачити ці тексти алегорично Ф. ілософія, за М., веде людину до інтелектуальної і моральної досконалості, яка полягає у культурі і знанні. Знаходження вищої істини за допомогою науки і пошук добра — не від страху покарання чи в надії на винагороду, а заради самого добра — вища мета людини. Згідно з М., розум веде людину до універсального, уява ж прив'язує до одиничного, партикулярного. Релігійні пророки й політичні провідники повинні поєднувати у своїх проповідях, повчаннях та життєдіяльності розум та уяву. М. не погоджується з Аристотелем щодо вічності і несотворимості світу і протиставляє Бога — як духовний творчий принцип — усій природі, обстоюючи креаціоністські уявлення. Обстоював смертність індивідуальної (рослинної і тваринної) душі людини і відповідно — неможливість доведення воскресіння тіл. Розумну душу, основний зміст якої вважав набутим і незалежним від тіла, визнавав безсмертною в духовному сенсі. Головний філософський твір М. "Дороговказ..." став широко відомим в Зх. Європі і справив значний вплив на пізню схоластику, а також на розвиток євр. філософії XVI — XVIII ст О. ригінал його написаний араб, мовою; пізніше перекладений на давньоєвр. мову, а в XIII ст. — на лат.

[br]

Основні твори: "Дороговказ для тих, хто вагається" (1190).