майя
МАЙЯ (санскр. — мистецтво, мудрість, ілюзія, омана, чари) — поняття, яке має тривалу історію розвитку і різне вживання в інд. традиції, загалом позначаючи здатність Брагмана до дії. Трапляючись уже в гімнах "Ригведи", концепція "М". набула розвитку у ведантпі, насамперед у моністичній адвайта-веданті. М. виступає творчою енергією всемогутнього 1 всеобізнаного божества (Абсолюту) задля створення ним світу залежних речей. Вона постає насамперед як жіноча енергія, без якої Брагман не здатний творити світ, що спроможний існувати. За допомогою М. Брагман вибудовує ілюзорний світ, що його непросвітлена людина сприймає за справжню реальність Х. оча М. і довічна (як властивість втіленого Брагмана), проте вона не перепинає живій істоті шлях до звільнення, а саме, через подолання незнання. Доконечною опорою тут є релігійний досвід.
Ю. Завгородній
Значення в інших словниках
- Майя — Ма́йя іменник жіночого роду, істота ім'я Орфографічний словник української мови
- майя — I невідм., мн. Група споріднених за мовою індіанських племен, що створили в давнину високу культуру, а тепер живуть нарізно в Мексиці, Гватемалі та Гондурасі. II -ї, ж. 1》 В індійській міфології – богиня обману. Великий тлумачний словник сучасної мови
- Майя — гр. Маіа, у грецькій міфології Майя — богиня весни, мати Гермеса; 2) те саме, що маїна. Майєнька, Майєчка, Мая, мАєнька, мАєчка, Майка.— Майї не бачили? — Якої Майї? — Майї Мартинівни... (Ю. Збанацький);"Майє, Майє, Маєчко!... Власні імена людей. Словник-довідник
- майя — МА́ЙЯ¹, невідм., одн., ч. і ж. і мн. Група споріднених за мовою індіанських племен, що створили в давнину високу культуру, а тепер живуть нарізно в Мексиці, Гватемалі та Гондурасі. Словник української мови у 20 томах
- майя — ма́йя I (санскр.) 1. В індійській міфології богиня обману. 2. У ведичній релігії Стародавньої Індії – магічна, божественна сила, надчуттєва здатність творити чудеса. Словник іншомовних слів Мельничука
- майя — Група індіанських народів у Пд.-Сх. Мексиці, Ґватемалі, Белізі та Зх. Гондурасі; у доколумбів період (IV ст. до н.е. — XVI ст.) створили високорозвинуту цивілізацію з осередками в численних містах-державах: Тікал, Уаксактун, Чічен Ітца, Майяпан... Універсальний словник-енциклопедія
- майя — МА́ЙЯ, невідм., мн. Група споріднених за мовою індіанських племен, що створили в давнину високу культуру, а тепер живуть нарізно в Мексіці, Гватемалі та Гондурасі. Словник української мови в 11 томах