Майя

Ма́йя

іменник жіночого роду, істота

ім'я

∗∗∗

ма́йя 1

іменник чоловічого або жіночого роду, істота

представник або представниця народу

ма́йя 2

іменник жіночого роду

мова

ма́йя 3

іменник жіночого роду

тканина

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. майя — I невідм., мн. Група споріднених за мовою індіанських племен, що створили в давнину високу культуру, а тепер живуть нарізно в Мексиці, Гватемалі та Гондурасі. II -ї, ж. 1》 В індійській міфології – богиня обману. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. Майя — гр. Маіа, у грецькій міфології Майя — богиня весни, мати Гермеса; 2) те саме, що маїна. Майєнька, Майєчка, Мая, мАєнька, мАєчка, Майка.— Майї не бачили? — Якої Майї? — Майї Мартинівни... (Ю. Збанацький);"Майє, Майє, Маєчко!... Власні імена людей. Словник-довідник
  3. майя — МА́ЙЯ¹, невідм., одн., ч. і ж. і мн. Група споріднених за мовою індіанських племен, що створили в давнину високу культуру, а тепер живуть нарізно в Мексиці, Гватемалі та Гондурасі. Словник української мови у 20 томах
  4. майя — ма́йя I (санскр.) 1. В індійській міфології богиня обману. 2. У ведичній релігії Стародавньої Індії – магічна, божественна сила, надчуттєва здатність творити чудеса. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. майя — Група індіанських народів у Пд.-Сх. Мексиці, Ґватемалі, Белізі та Зх. Гондурасі; у доколумбів період (IV ст. до н.е. — XVI ст.) створили високорозвинуту цивілізацію з осередками в численних містах-державах: Тікал, Уаксактун, Чічен Ітца, Майяпан... Універсальний словник-енциклопедія
  6. майя — МАЙЯ (санскр. — мистецтво, мудрість, ілюзія, омана, чари) — поняття, яке має тривалу історію розвитку і різне вживання в інд. традиції, загалом позначаючи здатність Брагмана до дії. Трапляючись уже в гімнах "Ригведи", концепція "М". Філософський енциклопедичний словник
  7. майя — МА́ЙЯ, невідм., мн. Група споріднених за мовою індіанських племен, що створили в давнину високу культуру, а тепер живуть нарізно в Мексіці, Гватемалі та Гондурасі. Словник української мови в 11 томах