Мірчук, Іван

Мірчук, Іван (1891, Стрий — 1961) — укр. філософ. Закінчив Віденський ун-т. Докт. філософії (1914). Від 1921 р. — викладач, в 1947 — 1948, 1950 — 1961 рр. — ректор Українського Віденського ун-ту (Прага — Мюнхен). Від 1954 р. — наук, співр. Ін-ту вивчення СРСР (Мюнхен), редактор ж. "Sowjetstudien". Член Української Вільної Академії, чл.-кор. Баварської АН. Один із провідних організаторів укр. науки в діаспорі. Спеціалізувався в галузі грецьк. етики, з кін. 20-х рр. у центрі його уваги — вивчення специфіки світогляду слов'ян, передовсім українців. До рис світогляду слов'ян відносив "погорду" до "абстрактних теорій", тяжіння до "філософії життя", містицизму, месіанізму. Укр. світогляд, або "українську душу", за М., характеризує домінування етики в філософії, тісний зв'язок із землею ("український антеїзм"), персоналізм, конкордизм, "свідомість посланництва" тощо.

[br]

Основні твори: "Історія грецької етики" (1922); "Основні проблеми і засади слов'янської філософії" (1930); "Українська культура у її історичному становленні" (1944).