Палама, Григорій

Палама, Григорій (1296, Константинополь — 1359) — візантійський богослов, містик, теоретик ісихазму. В полеміці з Варл аамом Кал абрійським та Акіндином про фаворське світло розвивав вчення про відмінність Бога як сутності від енергій, через які він виявляє себе у світі і відкривається людині. Вчення П.Г. стало од 1351 р. офіційною доктриною православної церкви. Його ідеї знайшли відображення в історії укр. містичної думки, зокрема, в духовній спадщині П. Величковського, який був перекладачем з грецьк. мови і видавцем творів П.Г. у XVIII ст.