Плющ, Леонід Іванович

Плющ, Леонід Іванович (1939, Нарин, Киргизія) — укр. філософ, культуролог, літературознавець, математик; правозахисник. Заарештований 1972 р. за правозахисну діяльність, чотири роки провів в ув'язненні у Дніпропетровській спецпсихлікарні. Звільнений зусиллями міжнародної громадськості, 1976 р. виїхав до Франції, де мешкає донині. Як філософ та історик культури (зокрема літератури, фольклору й міфології), П. значною мірою сформувався під впливом структуралізму Тартусько-Московської школи, еволюціонуючи від марксистської духовнодіяльнісної до філософсько-теологічної концепції культури як антиентропійного процесу. В своїх дослідженнях над світоглядом Т. Шевченка ("Екзод Тараса Шевченка. Навколо "Москалевої криниці", 1986) та Миколи Хвильового ("Його таємниця. "Прекрасна ложа" Хвильового", 2002) синтезував структурно-антропологічний і семіотичний підходи з релігійним психоаналізом юнгівсько-франклівського зразка. Той самий підхід П. застосовує щодо історичної практики комунізму, зокрема, розглядаючи голодомор 1932 — 1933 рр. (фр. мовою "Україна: Дайош Європу!", "Тридцять чорний").

[br]

Основні твори: "Вибране". У 4 т. (2001 — 2002).