Терлецький, Остап Степанович

Терлецький, Остап Степанович (літ. псевдоніми — В. Кістка, Ів. Заневич, В. Мак) (1850, с. Назірна Івано-Франківської обл. — 1902) — укр. публіцист, літературознавець, громадсько-політичний діяч. Закінчив філософський ф-т Львівського (1872) і правознавчий ф-т Віденського (1883) ун-тів. Докт. права (1899) Ч. лен Русько-Української радикальної партії. Перший з трьох (двоє інших — Франко, Павлик) головніших зачинателів і провідників "революційно-демократичної ідеології" в Галичині. Був позитивістом за вишколом, але, за словами Франка, "вроджений ідеаліст", людина етичних імперативів. На думку Драгоманова, був "цілком європеєць по своїй науці і ідеям", прагнув ним бути в житті і в політиці. За переконаннями тяжів до соціалізму, зазнав впливу Маркса, Лассаля, Драгоманова.

[br]

Основні твори: "Галицько-руський нарід і галицько-руські народовці: Замість справоздання з Київської археологічної подорожі" // Правда. — 1874. — Ч. 17, Ч. 18. (окреме вид.: "Москвофіли і народовці" (1902); "Літературні стремління галицьких русинів від 1772 до 1872 р." (1894 — 1895); "Знесення панщини в Галичині: Причини до історії суспільного життя і суспільних поглядів, 1830 — 1848 рр." (1895); "Галицько-руське письменство 1848 — 1865 рр.: На тлі тогочленних суспільно-політичних змагань галицько-руської інтелігенції" (1903).

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me