абсолютний дух

АБСОЛЮТНИЙ ДУХ — найвища форма духа у "Філософії духа" Гегеля, порівняно з суб'єктивним і об'єктивним духом. Суб'єктивний дух — це властивість людини, що проявляється в її душі, свідомості і самосвідомості, в психологічних властивостях. Об'єктивний дух — світ, який створює людство, сукупність суспільного життя і його розвитку у вигляді всесвітньої історії. А.д. — надлюдський і надприродний, творець людини, природи й історії. Він втілюється у трьох формах — мистецтві, релігії, філософії. Поняття духа (відсутнє у Канта) Гегель запозичив у релігії християнства, тому основна форма А.д. у нього — релігія. Мистецтво і філософія є такими, оскільки вони зв'язані з нею, але по особливому подають і розуміють Бога у своїх сферах: мистецтво — в образах, філософія — в поняттях. Найрозвинутішою формою А.д. Гегель вважав філософію, а сутністю духа — розум, діалектичне мислення. А.д. тут постає як усвідомлення повної єдності суб'єктивного і об'єктивного.

М. Булатов