абсолютний ідеалізм

АБСОЛЮТНИЙ ІДЕАЛІЗМ — напрям англ. ідеалістичної філософії, однією з засад якої є адаптування філософських ідей Гегеля до номіналістичної та емпіричної традиції англ. філософії. Основні представники — Бредлі, Бозанкет, Мак-Таггарт, Коллінгвуд. А.і. тлумачить Абсолют як цілісну єдність дійсності, яка охоплює не тільки пізнавальні, а й етичні, естетичні, релігійні та інші моменти на противагу частковим аспектам видимості. Разом з тим А.і. послідовно обстоював цінність індивідуального "Я". До засадничих аргументів А. і. відноситься твердження про те, що індивіди в своїй глибинній сутності є духовними субстанціями. В стосунках з іншими "Я" вони утворюють духовне співтовариство особистостей, яке в концепції Мак-Таггарта відіграє роль персоналістської інтерпретації гегелівської абсолютної ідеї. В особі Коллінгвуда А. і. прагнув поєднати філософію та історію, доводив можливість існування метафізики як історичної науки.

М. Булатов