альтернатива

АЛЬТЕРНАТИВА (від лат. alter — один (другий) з двох) — 1) Кожний з членів строгої диз'юнкції, яка виражає дві або більше можливостей, що виключають одна одну. Напр., судження "кути бувають або прямі, або гострі, або тупі" містить три А. 2) Думка, що суперечить іншій. Напр., "деякі рослини розмножуються спорами" є А. щодо думки "жодна рослина не розмножується спорами". Взаємовідношення таких висловлювань за значенням істинності характеризується законом виключеного третього. 3) Необхідність вибору між двома можливостями, що виключають одна одну; кожна з цих можливостей.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альтернатива — альтернати́ва іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. альтернатива — Альтернатива. Одне з двох можливих розв’язань проблеми. Централістична ідея в Австриї нині вже майже немає приклонників, лишає ся проте альтернатива: краєва або национальна автономия (Б., 1909, 79, 2). 2. Двочленне протиставлення суджень (у логіці). Українська літературна мова на Буковині
  3. альтернатива — (перед ким) вибір, (на два шанси) дилема, ід. або-або, з двох одно. Словник синонімів Караванського
  4. альтернатива — Іншеможливість Словник чужослів Павло Штепа
  5. альтернатива — [ал'теирнатива] -вие, д. і м. -в'і Орфоепічний словник української мови
  6. альтернатива — -и, ж. Необхідність вибору між двома або кількома можливостями, що виключають одна одну. || Кожна з цих можливостей. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. альтернатива — АЛЬТЕРНАТИ́ВА, и, ж. Необхідність вибору між двома або кількома можливостями, що виключають одна одну. Між нас поставила ти альтернативу: або я мушу виконати рівний твоєму геройський вчинок, або .. зректись тебе! (О. Словник української мови у 20 томах
  8. альтернатива — альтернати́ва (франц. alternative, від лат. alterno – чергую, змінюю) необхідність вибору між двома можливостями, що виключають одна одну; кожна з цих можливостей. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. альтернатива — У логіці судження, складене з суджень, з'єднаних сполучником чи, логічна сума; а. істинна, коли щонайменше одне з її складових міркувань є правдивим; у звичайному розумінні — ситуація, яка вимагає вибору між двома взаємовиключеними можливостями. Універсальний словник-енциклопедія
  10. альтернатива — Альтернати́ва, -ви, -ві; -ти́ви, -тив Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  11. альтернатива — АЛЬТЕРНАТИ́ВА, и, ж. Необхідність вибору між двома або кількома можливостями, що виключають одна одну. Між нас поставила ти альтернативу: або я мушу виконати рівний твоєму геройський вчинок, або.. зректись тебе! (Коб. Словник української мови в 11 томах
  12. альтернатива — рос. альтернатива (від латин. alterno-чергую, змінюю) — наявність вибору між двома чи кількома різними можливостями (варіантами), які можуть заперечувати або виключати одна одну. Eкономічна енциклопедія