1. Філософський енциклопедичний словник

альтруїзм

АЛЬТРУЇЗМ (від лат. alter — друга (інша) людина, ближній) — моральний принцип, спосіб думок та поведінки, протилежний егоїзму. А. спрямований на благо іншої людини, яке визнається морально більш значущим, порівняно з власним "Я". Принцип А. передбачає ставлення до іншого не як до засобу, а як до самодостатньої цінності. Цей аспект змісту А. був філософськи обґрунтований в етиці Канта. Сам термін "А." належить Конту, центральною ідеєю етичної системи якого є — "жити для інших" С. порідненими з А. є християнський принцип любові до ближнього, моральні настанови буддизму, стоїцизму. Тенденція до А. яскраво виявилася в англ. етиці XVIII ст. (Шефтсбері, Гатчесон). У XIX ст. філософський відголос А. міститься в етиці "співчуття" Шопенгауера, обґрунтуванні щастя за допомогою принципу міжіндивідуальних стосунків ("Я" — "Ти") Фоєрбахом. Розроблений Швейцером у XX ст. світоглядний принцип благоговіння перед життям також близький до етики А. Поняття А. набуло значного поширення у біологічних дисциплінах, які виходять з того, що А. — це дія (сукупність дій) індивіда (групи індивідів), що приводить до підвищення їхньої пристосованості до умов існування за рахунок зниження пристосованості окремої особини. Вперше поняття альтруїстичної поведінки ввів Холдейн, а потім найбільш послідовно воно розроблялося Триверсом. Альтруїстична поведінка може бути несвідомою (як у тварин) або мати усвідомлений характер (як у людському суспільстві), коли альтруїст очікує відповідних вчинків і щодо себе. Альтруїстична поведінка може відігравати особливу роль в еволюції, коли її дотримується значна частина популяції. В цьому разі користь від альтруїстичної поведінки перевищує втрати, що їх спричиняє А.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. альтруїзм — альтруї́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. альтруїзм — Система ціннісних орієнтацій особистості, у якій центральним мотивом і критерієм оцінки виступають інтереси іншої людини чи соціальної спільноти. Словник із соціальної роботи
  3. альтруїзм — Самовідданість, див. труїзм Словник чужослів Павло Штепа
  4. альтруїзм — -у, ч. Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами; прот. егоїзм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. альтруїзм — АЛЬТРУЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати задля інших своїми інтересами; протилежне егоїзм. Побіда [перемога] альтруїзму над класовим егоїзмом, якою кінчається повість [“Захар Беркут” І. Словник української мови у 20 томах
  6. альтруїзм — (франц. altruisme, від лат. alter – інший) безкорисливе прагнення до діяльності на благо інших, готовність заради цього зректися власних інтересів. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. альтруїзм — Позиція, яка виражається у безкорисливій турботі про інтереси ін. людей, у вчинках, які не продиктовані власними інтересами; протилежність егоїзмові. Універсальний словник-енциклопедія
  8. альтруїзм — Альтруї́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. альтруїзм — АЛЬТРУЇ́ЗМ, у, ч., книжн. Безкорисливе піклування про благо інших і готовність жертвувати для інших своїми особистими інтересами; протилежне егоїзм. Побіда альтруїзму над класовим егоїзмом, якою кінчається повість ["Захар Беркут" І. Словник української мови в 11 томах
  10. альтруїзм — рос. альтруизм (фр. altruisme, від латин. alter — інший) — моральний принцип, який передбачає безкорисливе служіння іншим людям, готовність жертвувати задля їхнього блага на противагу особистим інтересам. Протилежний егоїзму. Eкономічна енциклопедія