антитетика

АНТИТЕТИКА — одне з основних понять критичної філософії Канта. Сукупність догматичних вчень Кант позначав терміном "тетика", а критичне вчення розглядав як втілення антитетичного мислення. Під А. він розумів не догматичне ствердження протилежного, а суперечність між позірно догматичними знаннями, жодному з яких не можна надати переваги перед іншим. А. займається не однобічними ствердженнями, а розглядає знання розуму лише з точки зору наявності в них суперечностей і підстав для них. Найважливішою та найзагальнішою формою А. є антиномії; трансцендентальна А. є дослідженням антиномії чистого розуму, її причин і результатів (див. антитеза, антиномія).

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. антитетика — антите́тика іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. антитетика — АНТИТЕ́ТИКА, и, ж., філос. Метод зведення суперечливих тверджень (тез, антитез), жодному з яких неможливо надати перевагу. Словник української мови у 20 томах