архе

АРХЕ (від грецьк. αρχή — початок) — термін давньогрецьк. філософії, що позначає першопринцип, початок. Платон розрізняв значення А. як: 1) онтологічного принципу, або першопринципу сущого ("Федр"); 2) гносеологічного принципу, або першопринципу пізнання ("Держава", кн. 6). Аристотель у "Метафізиці" вперше подає семантичний опис А. і розрізняє онтологічні та епістемологічні начала. Перші — це "начала сутності", або принципи буття. їх стільки ж, скільки й метафізичних причин — матерія, форма (ейдос), начало руху й мета (телос). Другі — це начала пізнання, їх характерною рисою є самоочевидна достовірність, аксіоматичність (див. аксіома).