астика

АСТИКА (санскр. — той, хто визнає існування іншого світу, Бога, тобто віруючий, відданий) — давньоінд. назва тих, хто визнавав авторитет Вед та онтологічні, об'єктивні засади моральності, а саме — існування потойбічного світу та посмертна відплата за вчинене у цьому житті; трансцендентний сенс в офірі та дарах; наявність інших світів, недоступних сприйняттю звичайної смертної істоти. А. традиційно властива таким релігійно-філософським системам, як санкх'ю, йога, ньяя, вайшешика, міманса, веданта.