астрономія

АСТРОНОМІЯ (від грецьк. від άστρον — зірка; νόμος — закон) — наука про будову і розвиток небесних тіл, їх систем та Всесвіту в цілому. Од давніх часів А. була щільно пов'язана з філософією, зокрема, такими її підрозділами, як космологія. Застосування таких інструментів та засобів, як телескоп, фотографія, радіотелескоп, спектральний аналіз, фотометрія, ЕОМ, космічна техніка, високоточних експериментальних методів та новітніх фізичних теорій (особливо фізики елементарних частинок, суперсиметрії, супергравітації, суперсил та суперенергій) дозволили А. відкрити і обґрунтувати, як можливі, — фізично і космологічно осмислені — фундаментальні природні процеси та закони, які лежать в основі людських уявлень про простір, час та розвиток матерії. А. надала фізичним законам космологічного й світоглядного змісту. Вона пов'язана з такими світоглядними змінами в історії людства, як коперниканська революція (перехід від геоцентричної до геліоцентричної системи світу), наукове обгрунтування нескінченності Всесвіту у просторі та часі, відкриття реліктового випромінювання, розбігання галактик та інших космологічно значущих фактів.

О. Кравченко

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. астрономія — астроно́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. астрономія — Космологія, зорезнавство, світознавство. Словник синонімів Караванського
  3. астрономія — [астроном'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. астрономія — -ї, ж. Наука про рух, будову й розвиток небесних тіл та їхніх систем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. астрономія — АСТРОНО́МІЯ, ї, ж. Наука про рух, будову й розвиток небесних тіл та їх систем. В останні місяці вона захопилась астрономією (О. Донченко); – А я, правду кажучи, ніяку науку так не люблю, як астрономію .. Словник української мови у 20 томах
  6. астрономія — астроно́мія (від астро... і ...номія) наука про будову і розвиток небесних тіл, про Всесвіт. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. астрономія — Наука, що займається дослідженням небесних тіл, їх розташування та рухом у просторі, еволюцією Всесвіту в цілому; поділяється на астрофізику, астрометрію, геліофізику, радіоастрономію, інфрачервону а., рентгенівську а., космогонію та космологію. Універсальний словник-енциклопедія
  8. астрономія — Астроно́мія, -мії, -мією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. астрономія — АСТРОНО́МІЯ, ї, ж. Наука про рух, будову й розвиток небесних тіл і їх систем. Панування релігії захиталося з того часу, коли зародилася наука про будову і розвиток Всесвіту — астрономія (Рад. наука про походж. Землі, 1955, 3); В останні місяці вона захопилась астрономією (Донч., V, 1957, 233). Словник української мови в 11 томах
  10. астрономія — Астроно́мія, -мії ж. Астрономія. Шевч. (О. 1862. VI. 23). Наука про зорі зветься астрономія. Ком. І. 58. Словник української мови Грінченка