астрономія

астроно́мія

[астроном'ійа]

-йі, ор. -йеійу

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. астрономія — астроно́мія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. астрономія — Космологія, зорезнавство, світознавство. Словник синонімів Караванського
  3. астрономія — -ї, ж. Наука про рух, будову й розвиток небесних тіл та їхніх систем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. астрономія — АСТРОНО́МІЯ, ї, ж. Наука про рух, будову й розвиток небесних тіл та їх систем. В останні місяці вона захопилась астрономією (О. Донченко); – А я, правду кажучи, ніяку науку так не люблю, як астрономію .. Словник української мови у 20 томах
  5. астрономія — астроно́мія (від астро... і ...номія) наука про будову і розвиток небесних тіл, про Всесвіт. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. астрономія — Наука, що займається дослідженням небесних тіл, їх розташування та рухом у просторі, еволюцією Всесвіту в цілому; поділяється на астрофізику, астрометрію, геліофізику, радіоастрономію, інфрачервону а., рентгенівську а., космогонію та космологію. Універсальний словник-енциклопедія
  7. астрономія — АСТРОНОМІЯ (від грецьк. від άστρον — зірка; νόμος — закон) — наука про будову і розвиток небесних тіл, їх систем та Всесвіту в цілому. Од давніх часів А. була щільно пов'язана з філософією, зокрема, такими її підрозділами, як космологія. Філософський енциклопедичний словник
  8. астрономія — Астроно́мія, -мії, -мією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. астрономія — АСТРОНО́МІЯ, ї, ж. Наука про рух, будову й розвиток небесних тіл і їх систем. Панування релігії захиталося з того часу, коли зародилася наука про будову і розвиток Всесвіту — астрономія (Рад. наука про походж. Землі, 1955, 3); В останні місяці вона захопилась астрономією (Донч., V, 1957, 233). Словник української мови в 11 томах
  10. астрономія — Астроно́мія, -мії ж. Астрономія. Шевч. (О. 1862. VI. 23). Наука про зорі зветься астрономія. Ком. І. 58. Словник української мови Грінченка