атман

АТМАН (санскр. — дихання, душа, життєвий принцип, самість, сутність, розуміння) — одне з базових понять індуїзму й інд. філософії, яке позначає вічну та незмінну сутність, суб'єктивну духовну першооснову сущого, вище "Я". А. неодмінно пов'язується із брагманом, вищою об'єктивною реальністю, збігаючись з нею різною мірою тотожності у процесі свого сходження до абсолютної ідентичності. Виділяється чотири рівні співвідношення або ототожнення у процесі зняття суб'єкт-об'єктної опозиції: 1) А. як тілесне "Я" — брагман як Космос; 2) А. як життєве "Я" — брагман як душа світу; 3) А. як інтелектуальне "Я" — брагман як самосвідомість; 4) А. як інтуїтивне "Я" — брагман як блаженство. Уявлення про А. трапляється вже у ранніх ведичних текстах, в яких це поняття позначає не лише дихання, а й життєвий дух, що тлумачиться як певний метафізичний принцип. Свого ж остаточного розуміння набуває у пізніх Упанішадах.

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. атман — -а, ч. В давньоіндійській ідеалістичній філософії – всепроникне суб'єктивне духовне начало, душа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. атман — У індійській філософії та релігії всепроникне духовне начало, Я, незмінна душа особи в потоці перетворень сансари, інколи ототожнювана з брагманом. Універсальний словник-енциклопедія