боголюдина

БОГОЛЮДИНА — поняття християнської філософії, яке описує онтологічний статус Ісуса Христа та найвищу можливість духовного розвитку його послідовників. Його прагнули осмислити філософи, які дотримувались різних концептуальних засад. Так, Сковорода обстоював думку, що у понятті "Б." першорядне значення має складник "Бого-", а не "людина", хоч і припускав існування "плотського" Христа у буденній уяві людей. Франц. філософ Ренан стояв у цьому питанні на натуралістичних позиціях і вважав Христа "незрівнянною людиною". Поняття "Б." набуває розгорнутого смислового наповнення у рос. персоналістичній філософії, особливо у творах Б. Соловйова та Вердяєва. В. Соловйов розглядав Б. у межах своєї концепції Боголюдства як соборної єдності людства у Христі. Бердяєв розробляє екзистенційну діалектику божественного та людського в особистості. В метаантропології поняття "Б." тлумачиться як креативна метафора, що зображує єдність героїзму, геніальності та святості в одній особистості.

Н. Хамітов

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. боголюдина — боголюди́на іменник жіночого роду, істота * Але: дві, три, чотири боголюди́ни Орфографічний словник української мови
  2. боголюдина — -и, ж. За релігійними уявленнями: Бог, який перетворився у людину. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. боголюдина — БОГОЛЮДИ́НА, и, ж. 1. рел.-церк. (з великої літери). У багатьох течіях християнства догматичне визначення другої особи Святої Трійці, Ісуса Христа, засноване на Символі Віри та ухвалах Вселенських соборів. Словник української мови у 20 томах