віталізм
ВІТАЛІЗМ (від лат. vis — сила, міць; vitalis — життєздатний, життєвий) — біологічне, натурфілософське вчення, яке виходить із особливої життєвої сили як визначального чинника у розумінні феномена життя. Віталістичні уявлення про особливу життєву силу, яка обумовлює усі прояви життя, з'явилися вперше у Франції. Луї Дюма (1765-1813) протиставив В. пануючому на той час механістичному світорозумінню, але не створив впливової натурфілософської концепції. Під впливом успіхів хімії, біохімії та фізичної хімії у пізнанні життя В. було витіснено на периферію філософських питань біології. Проте на поч. XX ст. у процесі критики теорії еволюції відроджується аристотелівська ідея телеологічної ентелехії як нефізичного доцільно діючого фактора, що дало поштовх до відродження В. Щоб розмежуватися із попереднім етапом В., Вірхов увів до наукового обігу термін "неовіталізм" (1856). Неовіталізм репрезентують Бехер, Юкскюль, Рейнке, Дриш та інші мислителі, які визнавали наявність позаматеріальних вітальних чинників. На представників філософської антропології (Шелер, Плеснер, Кассирер) вплинуло вчення біолога Ікскюля про внутрішній та зовнішній світи організму, а також про координацію і рівновагу у кожному організмі системи рецепторів та системи афекторів, які забезпечують автономію живого організму. Із розвитком біології неовіталізм знову відійшов до царини натурфілософії і втратив наукову актуальність. Як природничонаукову засаду філософської антропології В. критикував Гелен.
Значення в інших словниках
- віталізм — віталі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- віталізм — -у, ч. Ідеалістичний напрям у біології, що пояснює життєві процеси дією надприродної життєвої сили, яка нібито є в організмах. Великий тлумачний словник сучасної мови
- віталізм — Життєвість, життєздатність, життєдайність Словник чужослів Павло Штепа
- віталізм — ВІТАЛІ́ЗМ, у, ч. Напрям у біології, що пояснює життєві процеси дією надприродної “життєвої сили”, яка нібито є в організмах. Віталізм (тобто вчення про життєву силу) на початку XIX століття визнавався більшістю вчених хіміків, незважаючи на... Словник української мови у 20 томах
- віталізм — віталі́зм (від лат. vitalis – життєвий) ідеалістичне вчення, за яким в організмах міститься особлива нематеріальна надприродна сила («життєва сила», «ентелехія»), що спрямовує й регулює всі біологічні процеси в них. Словник іншомовних слів Мельничука
- віталізм — Вчення, особливо популярне наприкінці XVII, у XVIII ст., базується на твердженні про існування в живих організмах нематеріальної життєвої сили (vis vitalis), що керує їхніми функціями і розвитком; в. є різновидом телеології; Парацельс, А. Берґсон, Х. Дріш. Універсальний словник-енциклопедія
- віталізм — Віталі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- віталізм — ВІТАЛІ́ЗМ, у, ч. Ідеалістичний напрям у біології, що пояснює життєві процеси дією надприродної "життєвої сили", яка нібито є в організмах. Словник української мови в 11 томах