віталізм

Вчення, особливо популярне наприкінці XVII, у XVIII ст., базується на твердженні про існування в живих організмах нематеріальної життєвої сили (vis vitalis), що керує їхніми функціями і розвитком; в. є різновидом телеології; Парацельс, А. Берґсон, Х. Дріш.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віталізм — віталі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. віталізм — -у, ч. Ідеалістичний напрям у біології, що пояснює життєві процеси дією надприродної життєвої сили, яка нібито є в організмах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віталізм — Життєвість, життєздатність, життєдайність Словник чужослів Павло Штепа
  4. віталізм — ВІТАЛІ́ЗМ, у, ч. Напрям у біології, що пояснює життєві процеси дією надприродної “життєвої сили”, яка нібито є в організмах. Віталізм (тобто вчення про життєву силу) на початку XIX століття визнавався більшістю вчених хіміків, незважаючи на... Словник української мови у 20 томах
  5. віталізм — віталі́зм (від лат. vitalis – життєвий) ідеалістичне вчення, за яким в організмах міститься особлива нематеріальна надприродна сила («життєва сила», «ентелехія»), що спрямовує й регулює всі біологічні процеси в них. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. віталізм — ВІТАЛІЗМ (від лат. vis — сила, міць; vitalis — життєздатний, життєвий) — біологічне, натурфілософське вчення, яке виходить із особливої життєвої сили як визначального чинника у розумінні феномена життя. Філософський енциклопедичний словник
  7. віталізм — Віталі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. віталізм — ВІТАЛІ́ЗМ, у, ч. Ідеалістичний напрям у біології, що пояснює життєві процеси дією надприродної "життєвої сили", яка нібито є в організмах. Словник української мови в 11 томах