вітаміни
Органічні сполуки різноманітної хіміч. структури, біокаталізатори хіміч. реакцій; в. надходять до організму людини й тварин із продуктами харчування (деякі синтезуються бактеріями шлунково-кишкового тракту або утворюються в організмі з провітамінів), рослини здатні синтезувати в.; відсутність окремих в. (авітаміноз) або їх нестача (гіповітаміноз) викликають захворювання (напр., відсутність в. С викликає цингу), надмір в. (гіпервітаміноз) теж шкідливий для організму; виробництво синтетичних в. є важливою галуззю фармацевтичної і харчової промисловості та кормовиробництва.
Джерело:
Універсальний словник-енциклопедія
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вітаміни — -ів, мн. (одн. вітамін, -у, ч.). 1》 Органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні для нормальної життєдіяльності людини й тварин; брак їх зумовлює розлад організму (рахіт, цингу та інші хвороби). 2》 Препарат, який містить такі сполуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вітаміни — вітамі́ни (від лат. vita – життя і аміни) біологічно активні органічні сполуки, життєво необхідні (в невеликій кількості) для організму тварин і людини. Словник іншомовних слів Мельничука
- вітаміни — Вітамі́ни, -нів, -нам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- вітаміни — ВІТАМІ́НИ, ів, мн. (одн. вітамі́н, у, ч.). 1. Органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні для нормальної життєдіяльності людини й тварин; брак їх зумовлює розлад організму (рахіт, цингу та ін. хвороби). Словник української мови в 11 томах