вітаміни
ВІТАМІ́НИ, ів, мн. (одн. вітамі́н, у, ч.).
1. Органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні для нормальної життєдіяльності людини й тварин; брак їх зумовлює розлад організму (рахіт, цингу та ін. хвороби).
Встановлено, що протягом усього індивідуального розвитку організму процеси життя, які відбуваються в клітинах і органах тварин, залежать від наявності вітамінів (Наука.., 12, 1956, 19);
На вітамін С — аскорбінову кислоту — багаті шипшина, лимони, апельсини, чорна смородина, капуста (Заг. догляд за хворими, 1957, 53);
— У ньому [маслі] стільки вітамінів, що ніякий екстракт не може з ним зрівнятися! (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 82).
2. Препарат, який містить такі сполуки.
В Інституті біохімії Академії наук УРСР розроблено методику одержання стабільних сухих препаратів вітаміну Е, удосконалено спосіб утворення вітаміну А в комплексі з білком (Веч. Київ, 26.І 1963, 1).
Значення в інших словниках
- вітаміни — -ів, мн. (одн. вітамін, -у, ч.). 1》 Органічні сполуки різної хімічної природи, необхідні для нормальної життєдіяльності людини й тварин; брак їх зумовлює розлад організму (рахіт, цингу та інші хвороби). 2》 Препарат, який містить такі сполуки. Великий тлумачний словник сучасної мови
- вітаміни — вітамі́ни (від лат. vita – життя і аміни) біологічно активні органічні сполуки, життєво необхідні (в невеликій кількості) для організму тварин і людини. Словник іншомовних слів Мельничука
- вітаміни — Органічні сполуки різноманітної хіміч. структури, біокаталізатори хіміч. реакцій; в. надходять до організму людини й тварин із продуктами харчування (деякі синтезуються бактеріями шлунково-кишкового тракту або утворюються в організмі з провітамінів)... Універсальний словник-енциклопедія
- вітаміни — Вітамі́ни, -нів, -нам Правописний словник Голоскевича (1929 р.)