1. Філософський енциклопедичний словник

готика

ГОТИКА (від італ. gotico — готський, від назви германського племені готів) — стиль буття та культури Зх. Європи, що засвідчує їх вихід за межі Середньовіччя. Для Г. характерне домінування піднесеного над прекрасним, а таємничого — над оприявненим. Готичний стиль суттєво протистоїть античному буттю та його культурі. Вказане домінування породжує своєрідний сутінковий характер Г., що натякає на глибинний рівень боротьби добра і зла у світі та маніфестує себе у культурі доби Середньовіччя в різноманітних формах: у готичній архітектурі (готичні собори) та музиці, готичному письмі, готичному одязі, зброї. Культурна поліфонія Г. дозволяє припустити наявність готичного світогляду, що досягає найвиразніших виявів у готичному романі. В центрі готичного роману зображується демонічна особистість, що поєднує трагічні, жахливі та величні риси (типовий приклад — "Мельмот-блукач" Метьюрина). В кін. XIX ст. готичний роман переростає у психологічно загострений роман "жахів", а у XX ст. — у фільми "жахів". Наявною є також еволюція готичного роману в роман-епос ("Володар кілець" Толкіна). У XX ст. з'являється й феномен готичного трактату ("Занепад Європи" Шпенглера).

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. готика — го́тика 1 іменник жіночого роду художній стиль го́тика 2 іменник жіночого роду форма виродження картоплі Орфографічний словник української мови
  2. готика — I -и, ж. Художній стиль європейського пізнього середньовіччя, який найяскравіше виявився в архітектурі й характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, та численним оздобленням скульптурами... Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. готика — ГО́ТИКА¹, и, ж. Художній стиль європейського пізнього середньовіччя, який найяскравіше виявився в архітектурі і характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, та численним оздобленням скульптурами... Словник української мови у 20 томах
  4. готика — го́тика (від італ. gotico – готський) 1. Художній стиль середньовічного мистецтва в країнах Західної і Центральної Європи 12 – 15 ст. Найяскравіше виявився в культовій архітектурі (собори в Ам’єні, Реймсі, Парижі). 2. Будова готичного стилю. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. готика — ГО́ТИКА¹, и, ж. Художній стиль європейського пізнього середньовіччя, який найяскравіше виявився в архітектурі і характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, та численним оздобленням скульптурами... Словник української мови в 11 томах