готика
го́тика
(від італ. gotico – готський)
1. Художній стиль середньовічного мистецтва в країнах Західної і Центральної Європи 12 – 15 ст. Найяскравіше виявився в культовій архітектурі (собори в Ам’єні, Реймсі, Парижі).
2. Будова готичного стилю.
Джерело:
Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- готика — го́тика 1 іменник жіночого роду художній стиль го́тика 2 іменник жіночого роду форма виродження картоплі Орфографічний словник української мови
- готика — I -и, ж. Художній стиль європейського пізнього середньовіччя, який найяскравіше виявився в архітектурі й характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, та численним оздобленням скульптурами... Великий тлумачний словник сучасної мови
- готика — ГО́ТИКА¹, и, ж. Художній стиль європейського пізнього середньовіччя, який найяскравіше виявився в архітектурі і характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, та численним оздобленням скульптурами... Словник української мови у 20 томах
- готика — ГОТИКА (від італ. gotico — готський, від назви германського племені готів) — стиль буття та культури Зх. Європи, що засвідчує їх вихід за межі Середньовіччя. Для Г. характерне домінування піднесеного над прекрасним, а таємничого — над оприявненим. Філософський енциклопедичний словник
- готика — ГО́ТИКА¹, и, ж. Художній стиль європейського пізнього середньовіччя, який найяскравіше виявився в архітектурі і характеризувався легкими гострокінцевими будівлями, стрімко спрямованими вгору, та численним оздобленням скульптурами... Словник української мови в 11 томах