даосизм
ДАОСИЗМ (кит. — школа дао) — один з основних напрямів кит. філософії і традиційна релігія Китаю. В сучасній синології використовується традиційне для конфуціанства розрізнення філософського "дао цзя" та релігійного "дао цзяо" Д. В основі філософського вчення Д. лежить поняття "дао" як первісної, всеосяжної основи, субстанціального начала, загального закону спонтанного буття Всесвіту. "Дао" — єдине та нероздільне, однаково присутнє в усіх об'єктах (людях, речах) — як прекрасних, так і потворних. Для послідовників Д. "дао" — це безперервний потік метаморфоз-трансформацій; життя або смерть є лише одним з його фрагментів. З'єднання із цим потоком дарує мудрецю безсмертя. Необхідність дотримання природного закону "дао" виражена в концепції "недіяння" ("у вей") та "природності" ("цзи жань"), в основі якої лежить принцип заперечення штучного перетворення світу, яке призводить до порушень світової гармонії та, відповідно, виявляється в різних соціальних, економічних та політичних відхиленнях. Витоки Д. сягають давніх релігійних уявлень (магії, шаманства), філософське осмислення яких (серед. I тис. до н.е.) стало основою ідейної концепції цього напряму. Першозасновником Д. вважається міфічний імператор Хуан-ді. Оформлення ідей, які стали центральними для школи, приписується напівлегендарному мислителю Лао-цзи (VI — V ст. до н.е.), якого вважають автором трактату "Дао де-цзін" ("Канон "дао" та "де"). Його ідеї були розвинуті філософом Чжуан-цзи (твір "Чжуан-цзи", IV — III ст. до н.е.) і пізніше Ле-цзи (прибл. IV — III ст. до н.е.) та Хуайнань-цзи (Лю Ань, II ст. до н.е.). Д. справив значний вплив на різні галузі кит. культури (літературу, поезію, мистецтво); сприяв розвитку наукових знань (хімії, медицини). Вплинув на філософію Кореї, Японії.
А. Усик
Значення в інших словниках
- даосизм — даоси́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- даосизм — -у, ч. 1》 Один з основних напрямків давньокитайської філософії, згідно з яким природа й життя людей підпорядковані загальному законові – дао. 2》 Одна з китайських релігій, що виникла у 2 ст. до н. е. Великий тлумачний словник сучасної мови
- даосизм — даоси́зм (від кит. дао – шлях, закон, принцип) 1. Один з основних напрямів давньокитайської філософії. За Д., природа й життя людей підпорядковані не волі неба, а загальному законові – дао, який існує поза свідомістю людини. 2. Одна з китайських релігій. Виникла в 2 ст. до н. е. Словник іншомовних слів Мельничука
- даосизм — 1. одна з гол. систем китайської класичної філософії (Лаоцзи, VI ст. до н.е., Чуанґзе, IV-III ст. до н.е.); проголошував духовно-матеріальну єдність світу, званого дао, що виявляється в гармонії усіх явищ; 2. одна з 3 гол. Універсальний словник-енциклопедія