даосизм

1. одна з гол. систем китайської класичної філософії (Лаоцзи, VI ст. до н.е., Чуанґзе, IV-III ст. до н.е.); проголошував духовно-матеріальну єдність світу, званого дао, що виявляється в гармонії усіх явищ; 2. одна з 3 гол. китайських релігій, що виводиться з д. філософського й народних вірувань (алхімія, ворожіння, віра в духів і демонів); від бл. 440 н.е. державна релігія; згодом поступився місцем конфуціанству; численні божества, секти, святині й монастирі.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. даосизм — даоси́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. даосизм — -у, ч. 1》 Один з основних напрямків давньокитайської філософії, згідно з яким природа й життя людей підпорядковані загальному законові – дао. 2》 Одна з китайських релігій, що виникла у 2 ст. до н. е. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. даосизм — даоси́зм (від кит. дао – шлях, закон, принцип) 1. Один з основних напрямів давньокитайської філософії. За Д., природа й життя людей підпорядковані не волі неба, а загальному законові – дао, який існує поза свідомістю людини. 2. Одна з китайських релігій. Виникла в 2 ст. до н. е. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. даосизм — ДАОСИЗМ (кит. — школа дао) — один з основних напрямів кит. філософії і традиційна релігія Китаю. В сучасній синології використовується традиційне для конфуціанства розрізнення філософського "дао цзя" та релігійного "дао цзяо"... Філософський енциклопедичний словник