Данія

Держава у Пн. Європі, на півостр. Ютландія та бл. 480 островах, між Пн. та Балтійським м.; займає Фарерські острови та острів Борнгольм. Територія рівнинна, горбиста, рельєф післяльодовиковий; клімат помірно-континентальний, морський. Данці (98%), турки, німці, шведи; лютерани (86%), католики. Сільське господарство (значна частка орних земель), промисловість; зернові, цукрові буряки, тваринництво; видобуток нафти та природного газу; суднобудування, хіміч., електронна, харчова промисловість; розвинені рибальство, туризм, транспорт; гол. морські порти: Копенгаґен, Оргус, Есб'єрґ. Данія Данія. Рис. 2 Данія. Рис. 3

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Данія — Да́нія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. Данія — Да́нія, -нії, -нією; да́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)