духовна культура

ДУХОВНА КУЛЬТУРА — частина культури, до складу якої входять мистецтво, релігія, філософія. Подеколи до Д.к. відносять також фундаментальну науку. Поняття "Д.к." генетично пов'язане з гегелівським поняттям абсолютного духу, який є самопізнанням абсолютної ідеї в царинах мистецтва, релігії, філософії. В межах марксистської традиції Д.к. — надбудова і відображення матеріальної культури; вона має лише відносну самостійність. В концепціях, які виростають з філософії історії Шпенглера, де культура протиставляється цивілізації як духовне матеріально-технічному, Д.к. є синонімом культури взагалі. В сучасній укр. філософії — зокрема в аспкті екзистенційної антропології — ставиться проблема Д.к. особистості — культури самоактуалізації, творчого зростання та пізнання світу (див. дух, духовність).

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me