Значення в інших словниках

  1. дійсність — Реальність і всі мож. пох. від ДІЙСНИЙ, жм. очевидність, ок. очевидь; З. П. істина, правда, факт; (навколишня) світ. Словник синонімів Караванського
  2. дійсність — [д’ійс(')н'іс'т'] -снос'т'і, ор. -с(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  3. дійсність — ДІ́ЙСНІСТЬ (те, що насправді існує або існувало), РЕА́ЛЬНІСТЬ, ЖИТТЯ́, НАТУ́РА, Я́ВА (ЯВ), СУ́ЩЕ книжн.; ПРА́КТИКА (галузь застосування й перевірки вірогідності певних положень або висновків). Тіні розвіялися. Лишилася дійсність, життя (Н. Словник синонімів української мови
  4. дійсність — -ності, ж. 1》 Те, що насправді існує або існувало; реальність. || Те саме, що істина 1). В дійсності — насправді, дійсно. 2》 Об'єктивний світ в усій його різноманітності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. дійсність — Ді́йсність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. дійсність — ДІ́ЙСНІСТЬ, ності, ж. 1. Те, що насправді існує або існувало; реальність. Вчора се була казка, сьогодні дійсність, що ж дивного тут? (Коцюб., II, 1955, 78); Електрика стала не мрією, а дійсністю (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 20); // Те саме, що і́стина... Словник української мови в 11 томах
  7. дійсність — ді́йсність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  8. дійсність — Дійсність, -ности ж. Дѣйствительность. Словник української мови Грінченка