дійсність
ДІ́ЙСНІСТЬ, ності, ж.
1. Те, що насправді існує або існувало; реальність.
Вчора се була казка, сьогодні дійсність, що ж дивного тут? (Коцюб., II, 1955, 78);
Електрика стала не мрією, а дійсністю (Кучер, Засвіт. вогні, 1947, 20);
// Те саме, що і́стина 1.
Урочище, куди призначили на роботу Кардаша, лісоводи називали «Кара-Кумами», і це відповідало дійсності (Жур., Звич. турботи, 1960, 16).
В ді́йсності — насправді, дійсно.
Ми йшли.. тією самою стежкою, що, здавалось, кінчалася морем, але в дійсності вона кінчалася сходами (Л. Укр., III, 1952, 604);
[Огнєв:] Мене не цікавить, що думаєте ви, а цікавить, що є у німців в дійсності (Корн., II, 1955, 25).
2. Об’єктивний світ в усій його різноманітності.
За водою спливе в синє море Все, чим дійсність гірка та сумна (Граб., І, 1959, 335);
Ніякого прикрашування дійсності, ніякого замилювання очей (Вишня, І, 1956, 367).
Значення в інших словниках
- дійсність — ді́йсність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- дійсність — Реальність і всі мож. пох. від ДІЙСНИЙ, жм. очевидність, ок. очевидь; З. П. істина, правда, факт; (навколишня) світ. Словник синонімів Караванського
- дійсність — [д’ійс(')н'іс'т'] -снос'т'і, ор. -с(‘)н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
- дійсність — -ності, ж. 1》 Те, що насправді існує або існувало; реальність. || Те саме, що істина 1). В дійсності — насправді, дійсно. 2》 Об'єктивний світ в усій його різноманітності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- дійсність — див. можливість і дійсність Філософський енциклопедичний словник
- дійсність — ДІ́ЙСНІСТЬ (те, що насправді існує або існувало), РЕА́ЛЬНІСТЬ, ЖИТТЯ́, НАТУ́РА, Я́ВА (ЯВ), СУ́ЩЕ книжн.; ПРА́КТИКА (галузь застосування й перевірки вірогідності певних положень або висновків). Тіні розвіялися. Лишилася дійсність, життя (Н. Словник синонімів української мови
- дійсність — Ді́йсність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- дійсність — Дійсність, -ности ж. Дѣйствительность. Словник української мови Грінченка