1. Філософський енциклопедичний словник

жах

ЖАХ — екзистенційна ситуація граничного буття, яка окреслює страх перед метафізичною безоднею, що перевищує межі будь-якої матеріальної небезпеки. У стані Ж. матеріальна, фізична небезпека стає лише символом, який виражає небезпеку метафізичну. Розкриваючи цю особливість Ж., Гайдеггер зазначає, що, переживаючи Ж., людина не прагне рятуватися активністю, а навпаки, поринає у спокій, Ж. — це граничний страх, котрий вже перестає бути страхом і перетворюється на щось інше, на подобу метафізичної тіні страху. Ж., на відміну від страху, завжди супроводжується якимось глибинним подивом, натяком на "чудове-як-дивне-химерне". Цей стан схоплений укр. мовою у слові "чудовисько", що поєднує жахливе з чудовим-дивовижним. Ж. як переживання та буття найчастіше народжується при зустрічі з безоднею Ніщо. Ж. перед Ніщо — це Ж. перед власним безмежжям, незбагненністю власного "Я", можливістю онтологічної деформації, спотворенням своєї особистості. У Ж. перед людиною спалахує руйнівна могутність Ніщо, і разом із тим Ніщо відкриває перед нею можливість переходу у зовсім інший стан "Я". Це дозволяє глибше прояснити сенс власного, автентичного існування і утвердитися у цьому існуванні.

Н. Хамітов

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. жах — жах іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. жах — СТРАХ, Божий страх, ляк, р. острах, с. переляк, несвітський жах; (війни) кошмар, жахіття; мн. жахи <�Господні>; ПР. СЛ. жахливо, страшно, страх; (!) страшне <�діло>!. Словник синонімів Караванського
  3. жах — [жах] -ху, м. (ў) -ху Орфоепічний словник української мови
  4. жах — -у, ч. 1》 Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. Наводити жах (жаху) — викликати в кого-небудь почуття великого переляку, страху. 2》 перев. чого. Те, що викликає почуття переляку, страху. 3》 у знач. присудк. сл., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. жах — див. дуже; страшило Словник синонімів Вусика
  6. жах — СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал. Словник синонімів української мови
  7. жах — ЖАХ, у, ч. 1. Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м’ясо (Коцюб. Словник української мови в 11 томах
  8. жах — Жах, -ху м. Ужасъ, страхъ. Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав. Котл. Ен. VI. 63. Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку. МВ. ІІІ. 21. Словник української мови Грінченка