жах
ЖАХ, у, ч.
1. Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь.
В голосі її чувся такий жах, наче в горнятку щонайменше варилось людське м’ясо (Коцюб., II, 1955, 21);
Жінки юрмилися осторонь, із жахом чекаючи, що воно буде (Тулуб, Людолови, І, 1957, 18);
*У порівн. Воно [небо] то зблідне, наче від жаху, то спахне сяйвом, немов од радощів (Коцюб., І, 1955, 148).
Жах пройма́є (пройня́в, охо́плює, охопи́в, бере́, взяв) кого— у кого-небудь виникає почуття великого переляку, страху.
Глобу проймав жах, гнався за ним табуном мовчазних упевнених вовків (Гончар, Новели, 1954, 72);
Юнону взяв великий жах! (Котл., І, 1952, 66);
Наво́дити (навести́, наганя́ти, нагна́ти, завдава́ти, завда́ти) жах (жа́ху) — виклика́ти в кого-небудь почуття великого переляку, страху.
Щоб більше жаху їй завдать І щоб усяк боявся так робити, — —У річці вражу Щуку утопити! (Гл., Вибр., 1957, 74);
Нагнав жаху Данило на татар (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 592).
2. перев. чого. Те, що викликає почуття переляку, страху.
Тільки тепер з незвичайною глибиною перед дівчиною постав увесь жах нещастя, яке трапилось із її шахтою (Донч., Шахта.., 1949, 148);
Український народ не хоче повторення жахів війни як для себе, так і для інших народів (Рад. Укр., 13.IX 1951, 3).
3. у знач. присудк. сл., рідко. Те саме, що жахли́во 2.
Як це необачно, що вона наважилася порушити професорову заборону. Це ж жах! (Смолич, І, 1958, 80).
4. у знач. присл., розм. Надзвичайно, дуже.
[Юля:] їстоньки хочу, жах! (Мороз, П’єси, 1959, 174).
Значення в інших словниках
- жах — жах іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- жах — СТРАХ, Божий страх, ляк, р. острах, с. переляк, несвітський жах; (війни) кошмар, жахіття; мн. жахи <�Господні>; ПР. СЛ. жахливо, страшно, страх; (!) страшне <�діло>!. Словник синонімів Караванського
- жах — [жах] -ху, м. (ў) -ху Орфоепічний словник української мови
- жах — -у, ч. 1》 Почуття, стан дуже великого переляку, страху, що охоплює кого-небудь. Наводити жах (жаху) — викликати в кого-небудь почуття великого переляку, страху. 2》 перев. чого. Те, що викликає почуття переляку, страху. 3》 у знач. присудк. сл., рідко. Великий тлумачний словник сучасної мови
- жах — див. дуже; страшило Словник синонімів Вусика
- жах — ЖАХ — екзистенційна ситуація граничного буття, яка окреслює страх перед метафізичною безоднею, що перевищує межі будь-якої матеріальної небезпеки. У стані Ж. матеріальна, фізична небезпека стає лише символом, який виражає небезпеку метафізичну. Філософський енциклопедичний словник
- жах — СТРАХ (стан хвилювання, тривоги, неспокою, викликаний чеканням чого-небудь неприємного, страшного), О́СТРАХ, МО́ТОРОШНІСТЬ, БОЯ́ЗНЬ, БО́ЯЗКІСТЬ, ПОБО́ЮВАННЯ, ЖАХ підсил., ПО́СТРАХ розм., ОСТРА́ШКА розм., НАСТРА́ШКА розм., ОБА́ВА діал. Словник синонімів української мови
- жах — Жах, -ху м. Ужасъ, страхъ. Тоді латинців жах напав: утратили і дух, і силу, побігли, хто куди попав. Котл. Ен. VI. 63. Стара мати сливе що стратила розум з горенька та з жаху, з ляку. МВ. ІІІ. 21. Словник української мови Грінченка