орфізм

ОРФІЗМдавньогрецьк. релігійний рух, який виник у VI ст. до н.е. внаслідок реформи культа Діоніса. В центрі О. — власна теокосмогонія, віра у безсмертя душі і потойбічну винагороду, котрі були зафіксовані у поемах, автором яких було проголошено міфічного співака Орфея О. рфічні поеми і гімни створювались упродовж 1000 років, відбиваючи різні стадії розвитку грецьк. релігії і вплив різних філософських шкіл. Послідовники О. сповідували принципи аскетизму і каяття — "орфічний спосіб життя", який мав спокутувати успадкований людством гріх титанів. О. справив значний вплив на піфагореїзм та неоплатонізм.

В. Єленський

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орфізм — -у, ч. Течія у західноевропейському живопису 1910-х рр., близька до кубізму та футуризму. Великий тлумачний словник сучасної мови