перевтілені форми

ПЕРЕВТІЛЕНІ ФОРМИ світовідношення — утворення, які "приховують" власне походження через заміщення справжніх його виявів несправжніми та надання останнім об'єктивності, квазісубстанційності. П.ф. справжніх зв'язків, виявляючи здатність до різних символічних метаморфоз, постають перед суб'єктом життєдіяльності як "самі собою зрозумілі" явища. Немістифіковану їх суть можна збагнути лише внаслідок "дешифрування". Перевтіленість є виявом особливого різновиду каузальності, притаманної досить складним системним утворенням, — заміщенням їхнього дійсного змісту тим, котрий знаходимо на поверхні системи (за Мамардашвілї). Історичний досвід, втім, засвідчує, що потенціал життєздатності кожної П.ф. забезпечується завдяки наявності у ній специфічних утворень, котрі є підстави кваліфікувати як неперевтілений зміст даної форми. Такий зміст вноситься до неї конкретним суб'єктом життєдіяльності, який пристосовує її до своїх фундаментальних антропологічних потреб. Перевтіленість та пов'язана з нею самомістифікація є інваріантною властивістю людського світовідношення (пов'язана, зокрема, з тією антропологічною обставиною, що людина має найбільшу серед живих істот здатність до мімікрії) Ц. им відчуттям перейняте ще міфологічне уявлення про світ, де перевтілення постає як універсальний дар усіх істот і відбувається безупинно.

В. Табачковський