психоаналіз
ПСИХОАНАЛІЗ — вчення про позасвідоме, його роль у житті людини, про конфлікти та гармонію позасвідомого і свідомості. На цій теоретичній основі ґрунтується практика П. — стратегія спілкування аналітика і пацієнта, яка приводить до розв'язання внутрішніх конфліктів і звільнення від глибинних психічних травм і комплексів через їх усвідомлення. Основи теорії П. були розроблені Фройдом, який визначив цю теорію як матапсихологію. Основу її становить вчення про "Воно" (позасвідоме або підсвідоме), "Я" (свідомість або "Его") та "Над-Я" ("Супер-Его" або "Цензор"). Позасвідоме, за Фройдом, — джерело сексуальної енергії — лібідо, що є основою всіх психічних процесів. Свідомість формується під впливом зовнішньої реальності — передусім під впливом спілкування з батьками. Позасвідоме та свідомість перебувають у постійному конфлікті, який розв'язується через витіснення — повернення позасвідомих імпульсів у своє джерело та сублімацію — вихід їх у реальність у формі артефактів культури. "Над-Я" ("Цензор") — це сфера позасвідомого, яка контролює дії свідомості і пов'язана з образом одного з батьків. Од 30-х рр. XX ст. поняття "П." виходить за межі вчення Фройда, яке отримує назву ортодоксального П. Це відбувається передусім завдяки діяльності Юнга, Адлера, Фромма, які продовжують і трансформують ідеї Фройда. Юнг, який називає своє вчення аналітичною психологією, розробляє поняття колективного позасвідомого та його архетипів — глобальних структур психіки, що визначають поведінку будь-якого представника людського роду. Адлер досліджує потяг до влади як компенсацію та надкомпенсацію відчуття неповноцінності. Фромм вводить у теорію П. поняття відчуження людини, виходячи на проблему непрофільної та біофільної орієнтації індивіда. На ґрунті П. сформувався особливий різновид етики — психоаналітична етика. Її головне призначення — регламентація відносин психоаналітика та пацієнта. Відправним принципом цієї етики є те, що психоаналітик не має права розголошувати будь-які дані про свого пацієнта без його дозволу, адже до психоаналітика звертаються психічно здорові люди, які цілком відповідають за свої дії і прагнуть набути особистісної аутентичності. У широкому сенсі вислів "психоаналітична етика" стосується етичних концепцій представників психоаналізу.
Н. Хамітов
Значення в інших словниках
- психоаналіз — психоана́ліз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- психоаналіз — 1. Сукупність способів виявлення психотерапевтичною метою особливостей переживань і дій людини, зумовлених неусвідомлюваними мотивами. 2. Напрямок, започаткований З.Фрейдом і його послідовниками. англ. psycho-analysis; нім. Psychoanalyse f=; угор. pszichoanalizis; рос. психоанализ. Словник із соціальної роботи
- психоаналіз — (від грецьк. psyche — душа + аналіз) психологічне вчення і метод психотерапії, які в центр уваги ставлять безсвідомі психічні процеси та мотивації Словник іншомовних соціокультурних термінів
- психоаналіз — -у, ч., спец. 1》 У психіатрії – метод лікування неврозів; полягає у виявленні підсвідомих афективних переживань, що лежать в основі неврозів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- психоаналіз — ПСИХОАНА́ЛІЗ, у, ч., спец. 1. У психіатрії – метод лікування неврозів, який полягає у виявленні підсвідомих афективних переживань, що лежать в основі неврозів. Словник української мови у 20 томах
- психоаналіз — (англ. рsycho-analysis) один з напрямів “глибинної” психології та психотерапії, який розглядає вплив несвідомих потягів і мотивацій на поведінку людей та досліджує психічну структуру особистості. Економічний словник
- психоаналіз — психоана́ліз (від психо... і аналіз) одна з теоретичних засад фрейдизму, загальна теорія і метод лікування нервових і психічних захворювань, запропоновані З. Фрейдом в кінці 19 – на початку 20 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
- психоаналіз — Теоретична концепція, створена З. Фройдом, пізніше розвинута і модифікована його послідовниками; пояснює структуру, функціонування і розвиток особистості дією несвідомих мотиваційних механізмів, які знаходяться в постійному конфлікті... Універсальний словник-енциклопедія