психоаналіз

ПСИХОАНА́ЛІЗ, у, ч., спец.

1. У психіатрії – метод лікування неврозів, який полягає у виявленні підсвідомих афективних переживань, що лежать в основі неврозів.

У вузькому розумінніи психоаналіз є метод лікування низки психічних захворювань, коли шляхом послідовних питань аналітика і відповідей пацієнта (а також за допомогою аналізу сновидінь) відбувається усвідомлення травми, прихованої у несвідомому, і звільнення від неї, а також від комплексів та внутрішніх конфліктів, які вона породжує (з навч. літ.).

2. У сучасній психіатрії, психології, соціології і мистецтві – напрямок, який намагається пояснити психічні прояви людини, а також усього суспільства підсвідомими біологічними потягами та інстинктами; фрейдизм.

На філософську антропологію ХХ ст. вплинули психоаналіз Фрейда і Юнга, феноменологія Гуссерля, а також фундаментальна ентологія Гайдеґґера (з навч. літ.);

Наукове обґрунтування бібліотерапія держала лише на початку ХХ століття з розвитком психоаналізу (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. психоаналіз — психоана́ліз іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. психоаналіз — 1. Сукупність способів виявлення психотерапевтичною метою особливостей переживань і дій людини, зумовлених неусвідомлюваними мотивами. 2. Напрямок, започаткований З.Фрейдом і його послідовниками. англ. psycho-analysis; нім. Psychoanalyse f=; угор. pszichoanalizis; рос. психоанализ. Словник із соціальної роботи
  3. психоаналіз — (від грецьк. psyche — душа + аналіз) психологічне вчення і метод психотерапії, які в центр уваги ставлять безсвідомі психічні процеси та мотивації Словник іншомовних соціокультурних термінів
  4. психоаналіз — -у, ч., спец. 1》 У психіатрії – метод лікування неврозів; полягає у виявленні підсвідомих афективних переживань, що лежать в основі неврозів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. психоаналіз — (англ. рsycho-analysis) один з напрямів “глибинної” психології та психотерапії, який розглядає вплив несвідомих потягів і мотивацій на поведінку людей та досліджує психічну структуру особистості. Економічний словник
  6. психоаналіз — психоана́ліз (від психо... і аналіз) одна з теоретичних засад фрейдизму, загальна теорія і метод лікування нервових і психічних захворювань, запропоновані З. Фрейдом в кінці 19 – на початку 20 ст. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. психоаналіз — Теоретична концепція, створена З. Фройдом, пізніше розвинута і модифікована його послідовниками; пояснює структуру, функціонування і розвиток особистості дією несвідомих мотиваційних механізмів, які знаходяться в постійному конфлікті... Універсальний словник-енциклопедія
  8. психоаналіз — ПСИХОАНАЛІЗ — вчення про позасвідоме, його роль у житті людини, про конфлікти та гармонію позасвідомого і свідомості. На цій теоретичній основі ґрунтується практика... Філософський енциклопедичний словник