психоаналітик

ПСИХОАНАЛІ́ТИК, а, ч.

Лікар-психотерапевт, що досліджує психічний стан пацієнта, допомагаючи йому набути впевненості у собі, вийти із стану стресу, правильно орієнтуватися в навколишньому світі.

Ерік Фром, відомий американський психоаналітик і дослідник відчудження, вважав, що причиною цього явища є сам розвиток індустріального суспільства (із журн.);

Швейцарський психоаналітик К. Г. Юнг, який досліджував споконвічні структури людського несвідомого творення, з цікавістю поставившись до східних систем уявлень про зв'язки світу, мав би прецікавий ґрунт для розмірковувань, побачивши цю виставку (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. психоаналітик — -а, ч. Фахівець із психіки, психоаналізу. Великий тлумачний словник сучасної мови