психоаналітик
ПСИХОАНАЛІ́ТИК, а, ч.
Лікар-психотерапевт, що досліджує психічний стан пацієнта, допомагаючи йому набути впевненості у собі, вийти із стану стресу, правильно орієнтуватися в навколишньому світі.
Ерік Фром, відомий американський психоаналітик і дослідник відчудження, вважав, що причиною цього явища є сам розвиток індустріального суспільства (із журн.);
Швейцарський психоаналітик К. Г. Юнг, який досліджував споконвічні структури людського несвідомого творення, з цікавістю поставившись до східних систем уявлень про зв'язки світу, мав би прецікавий ґрунт для розмірковувань, побачивши цю виставку (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- психоаналітик — -а, ч. Фахівець із психіки, психоаналізу. Великий тлумачний словник сучасної мови