публічність
ПУБЛІЧНІСТЬ — поняття, що позначає сферу людського буття, яка стосується взаємодії з іншими людьми з метою досягнення блага для всіх. П. охоплює справи і речі, які однаковим чином стосуються всіх (res publica). Спільна діяльність задля досягнення загального блага має на меті вільний характер участі в ній кожного індивіда. Свобода людини є передумовою участі у вирішенні публічних справ, адже їхнє вирішення передбачає добровільне покладання на себе певних зобов'язань щодо дотримання цих рішень та можливої участі у виконанні їх. У цьому сенсі П. збігається з поняттям "політичне" як таким; це взаємодія осіб, що мають певні права та обов'язки (громадяни) стосовно спільних справ, зорієнтованих на загальнозначущі цілі. З часом сфера П. виокремлюється у галузь правових відносин. Як правило, сфера П. інституалізується у формі державної влади, однак не вичерпується нею; П. функціонує як процедурна вимога до організації та функціювання владних інститутів. Позадержавна форма П. — громадянське суспільство — передбачає вільні асоціації громадян, що спільно обстоюють як загальносуспільні, так і певні корпоративні інтереси і здійснюють ефективний контроль за змістом та характером перебігу політичного процесу.
Р. Кобець
Значення в інших словниках
- публічність — публі́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- публічність — -ності, ж. Абстр. ім. до публічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- публічність — ПУБЛІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Відкритість, доступність для ознайомлення широкого загалу. Публічність, відвертість, застосування системи тендерів – це винаходи не сьогоднішнього дня, це загальний принцип дії великих компаній у будь-якій розвиненій країні (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- публічність — ГРОМА́ДСЬКІСТЬ (передові кола суспільства), ГРОМАДЯ́НСТВО, СУСПІ́ЛЬНІСТЬ, ПУБЛІ́ЧНІСТЬ заст. Громадськість (мистецька) прийняла фільм ("Звенигора") з захопленням, народ його не прийняв зовсім як фільм незрозумілий (О. Словник синонімів української мови
- публічність — Публі́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)