публічність
ГРОМА́ДСЬКІСТЬ (передові кола суспільства), ГРОМАДЯ́НСТВО, СУСПІ́ЛЬНІСТЬ, ПУБЛІ́ЧНІСТЬ заст. Громадськість (мистецька) прийняла фільм ("Звенигора") з захопленням, народ його не прийняв зовсім як фільм незрозумілий (О. Довженко); Стаття була — проти громадської ініціативи: автор доводив, що уряд зробив усе ліпше за громадянство (Б. Грінченко); Суспільність повинна.. шанувати, обожати його (артиста) за те одно, що він є (І. Франко); 1812-й рік.. збудив народну свідомість і народну гідність і всім цим сприяв зародженню публічності як основи широкого розвитку громадської думки (з журналу).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- публічність — публі́чність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- публічність — -ності, ж. Абстр. ім. до публічний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- публічність — ПУБЛІ́ЧНІСТЬ, ності, ж. Відкритість, доступність для ознайомлення широкого загалу. Публічність, відвертість, застосування системи тендерів – це винаходи не сьогоднішнього дня, це загальний принцип дії великих компаній у будь-якій розвиненій країні (з газ.). Словник української мови у 20 томах
- публічність — ПУБЛІЧНІСТЬ — поняття, що позначає сферу людського буття, яка стосується взаємодії з іншими людьми з метою досягнення блага для всіх. П. охоплює справи і речі, які однаковим чином стосуються всіх (res publica). Філософський енциклопедичний словник
- публічність — Публі́чність, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)