раціоналізм
РАЦІОНАЛІЗМ (від лат. rationalis — розумний) — напрям у філософії, що визнає розум єдиною достовірною основою пізнання і поведінки людей. Р. проголошує розум єдиним джерелом і основою наших знань. У цьому розумінні Р. протистоїть як сенсуалізму (емпіризму), який шукає джерело пізнання у свідченнях органів чуття, а в знанні фактів — головну форму пізнання, так і ірраціоналізму. В історичному плані елементи Р. вже містяться у філософії Парменіда і Платана. Як цілісна гносеологічна система Р. виникає в XVII — XVIII ст. внаслідок розвитку математики і природознавства. Найвідоміші представники Р. цієї доби — Декарт, Спіноза, Вольф Р. аціоналісти вважали, що "істини розуму" принципово відрізняються від сумнівних емпіричних узагальнень, які не можуть дати істинного знання, оскільки ознаками останнього є ясність, чіткість і безсумнівна самоочевидність. Проголошення Р. розуму як єдиного джерела знання спричинилося до хибних висновків про існування вроджених ідей (Декарт), задатків мислення, незалежних від чуттєвості (Ляйбніц), апріорних форм знання (Кант). Кант зробив спробу примирити Р. і сенсуалізм, висунувши положення про те, що всяке знання починається з чуттів, згодом переходить до розсудку і закінчується в розумі. Однак Р. Канта стосувався тільки світу феноменів (явищ), а не ноуменів (сутностей), що привело його до агностицизму. У Гегеля процес пізнання розкривався як самопізнання розуму, тому в нього розвиток світу постає як чисто раціональний, логічний процес, що надало йому форми панлогізму. У XX ст. за ігнорування Р. чуттєвості і практики розпочалася його різка критика і заперечення з боку фрейдизму, інтуїтивізму, прагматизму і екзистенціалізму.
Значення в інших словниках
- раціоналізм — раціоналі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- раціоналізм — Виважене відношення до життя, схильність діяти, відноситися до оточуючого виключно з позицій потреб розуму і логіки, придушуючи вплив почуттів. англ. rationalism; нім. Rationalismus m=; угор. racionalizmus; рос. рационализм. Словник із соціальної роботи
- раціоналізм — -у, ч. 1》 Філософський напрям, що протиставляє містиці, теології, ірраціоналізму переконання у здатності людського розуму пізнати закони розвитку природи і суспільства. 2》 Напрям у теорії пізнання, який вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання. Великий тлумачний словник сучасної мови
- раціоналізм — РАЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізму переконання в здатності людського розуму пізнати закони розвитку природи й суспільства. Словник української мови у 20 томах
- раціоналізм — раціоналі́зм (франц. rationalisme, від лат. rationalis – розумний) 1. Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізмові переконання у безмежній силі людського розуму, його здатності пізнавати світ. Словник іншомовних слів Мельничука
- раціоналізм — Філософський погляд і напрямок, який вбачає в розумі гол. джерело пізнання і критерій його цінності (істини), приймає існування пізнання, незалежного від досліджень і можливість суто розумового обґрунтування знання; протилежність емпіризму. Універсальний словник-енциклопедія
- раціоналізм — Раціоналі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- раціоналізм — РАЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Філософський напрям, що протиставляє містиці, теології, ірраціоналізму переконання у здатності людського розуму пізнати закони розвитку природи і суспільства. Словник української мови в 11 томах