раціоналізм
раціоналі́зм
-у, ч.
1》 Філософський напрям, що протиставляє містиці, теології, ірраціоналізму переконання у здатності людського розуму пізнати закони розвитку природи і суспільства.
2》 Напрям у теорії пізнання, який вважає розум єдиним джерелом і критерієм пізнання.
3》 Розсудливе ставлення до життя; розсудливість у вчинках.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- раціоналізм — раціоналі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- раціоналізм — Виважене відношення до життя, схильність діяти, відноситися до оточуючого виключно з позицій потреб розуму і логіки, придушуючи вплив почуттів. англ. rationalism; нім. Rationalismus m=; угор. racionalizmus; рос. рационализм. Словник із соціальної роботи
- раціоналізм — РАЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізму переконання в здатності людського розуму пізнати закони розвитку природи й суспільства. Словник української мови у 20 томах
- раціоналізм — раціоналі́зм (франц. rationalisme, від лат. rationalis – розумний) 1. Філософський напрям, що протиставляє містиці, ірраціоналізмові переконання у безмежній силі людського розуму, його здатності пізнавати світ. Словник іншомовних слів Мельничука
- раціоналізм — Філософський погляд і напрямок, який вбачає в розумі гол. джерело пізнання і критерій його цінності (істини), приймає існування пізнання, незалежного від досліджень і можливість суто розумового обґрунтування знання; протилежність емпіризму. Універсальний словник-енциклопедія
- раціоналізм — РАЦІОНАЛІЗМ (від лат. rationalis — розумний) — напрям у філософії, що визнає розум єдиною достовірною основою пізнання і поведінки людей. Р. проголошує розум єдиним джерелом і основою наших знань. У цьому розумінні... Філософський енциклопедичний словник
- раціоналізм — Раціоналі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- раціоналізм — РАЦІОНАЛІ́ЗМ, у, ч. 1. Філософський напрям, що протиставляє містиці, теології, ірраціоналізму переконання у здатності людського розуму пізнати закони розвитку природи і суспільства. Словник української мови в 11 томах